зустрічний

[zustrit͡ʃnɪj] Іменник

Буква:З

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    Який рухається або спрямований назустріч кому-, чомусь, у протилежному напрямі.

  2. (Лінгвістика) –

    Який здійснюється, відбувається з обох боків, є взаємним (наприклад, про почуття, дії).

  3. (Лінгвістика) –

    Який подається, пропонується у відповідь на щось, як реакція або заперечення.

  4. (Техніка) –

    У техніці, спорті тощо: такий, що передбачає рух, дію назустріч один одному (наприклад, про зустрічний вітер, зустрічну гру).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. зустрічний, р. зустрічного, д. зустрічному, з. зустрічного, о. зустрічним, м. зустрічнім, к. зустрічний

Синоніми & Антоніми

Синоніми

Більше записів