Значення
- (Лінгвістика) –
Який рухається або спрямований назустріч кому-, чомусь, у протилежному напрямі.
- (Лінгвістика) –
Який здійснюється, відбувається з обох боків, є взаємним (наприклад, про почуття, дії).
- (Лінгвістика) –
Який подається, пропонується у відповідь на щось, як реакція або заперечення.
- (Техніка) –
У техніці, спорті тощо: такий, що передбачає рух, дію назустріч один одному (наприклад, про зустрічний вітер, зустрічну гру).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. зустрічний, р. зустрічного, д. зустрічному, з. зустрічного, о. зустрічним, м. зустрічнім, к. зустрічний