супозиція

[supozɪt͡sijɑ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. У логіці та філософії — припущення, умоглядне прийняття певного положення (пропозиції) як істинного з метою аналізу його наслідків або виведення інших істин; гіпотетична посилка в умовивіді.

  2. У лінгвістиці — заміна одного елемента вислову іншим, а також результат такої заміни.

  3. У математиці — метод доведення, при якому істинність однієї теореми встановлюється шляхом зведення до іншої, вже доведеної.

  4. Застаріле — підкладання, підміна (наприклад, дитини).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. супозиція, р. супозиції, д. супозиції, з. супозицію, о. супозицією, м. супозиції, к. супозиціє

Більше записів