супокій

1. Стан внутрішньої рівноваги, душевної гармонії, відсутності тривог, хвилювань або збудження; спокій.

2. Відсутність зовнішніх потрясінь, тривог, неспокою; мирна, тиха обстановка.

3. (у філософському та релігійному контексті) Внутрішня гармонія, досягнення стану миру з собою та світом, часто як результат духовних практик або життєвої мудрості.

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: іменник (однина) |