1. (від лат. supplicatio) У Стародавньому Римі: урочиста публічна молитва або подячне богослужіння, що скликалося сенатом на знак вдячності богам за перемогу або для відвернення лиха.
2. (заст.) У низці європейських монархій (наприклад, у Священній Римській імперії, Австрії): колективна петиція, прохання або скарга, подана монарху чи вищому органу влади від групи осіб (станови, міста тощо).
3. (перен., книжн.) Покірне, благальне звернення, благання; настійливе прохання.