Древослів

Словник Української Мови

супірник

[supirnɪk] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Тлумачення із “Словника української мови”* СУП І РНИК , а, ч., діал. Суперник . Вся його злість обернулася на .. нового супірника (Фр., IV, 1950, 73).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. супірник, р. супірника, д. супірникові, з. супірник, о. супірником, м. супірникові, к. супірнику

Більше записів