1. (У математиці, зокрема в теорії еліптичних кривих) такий, що має максимально можливу кількість ізогеній певного простого степеня, що ведуть до інших кривих; еліптична крива над полем додатної характеристики називається суперсингулярною, якщо група її точок над алгебраїчним замиканням поля має нульовий p-ранг.
2. (У криптографії) стосовний до особливого класу еліптичних кривих, які через свою специфічну математичну структуру не рекомендуються для використання в більшості криптографічних схем через існування ефективних атак, заснованих на парності вбудовування.