1. Філософсько-естетична течія в мистецтві та літературі, що виникла в США наприкінці XIX століття як крайня форма натуралізму; характеризується детермінізмом, акцентом на біологічних та соціальних факторах, що фатально визначають долю людини, а також застосуванням наукового методу до художнього твору.
2. В історії мистецтва — напрям, що поєднує реалістичне зображення з елементами символізму та містики, спрямований на відтворення надприродних явищ або вищих, ідеальних форм.