стражників

1. Родовий відмінок множини від “стражник” — озброєний охоронець, вартовий, який виконує функції охорони порядку або стереження когось, чогось.

2. У контексті історичних реалій України (наприклад, часів УНР) — родовий відмінок множини від “стражник” (жандарм, поліцейський урядових формувань певного періоду).

3. У контексті релігійних текстів або образної мови — родовий відмінок множини від “стражник” (охоронець, вартовий, той, хто пильнує; часто вживається щодо ангелів або небесних сил).

Приклади вживання слова

стражників

Error: no such table: sentences