сумісництво

[sumisnɪt͡stʋo] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Одночасне виконання однією особою обов’язків за кількома посадами або професіями, зайнятість у кількох установах.

  2. У побуті: позашлюбні стосунки чоловіка з жінкою, яка не є його законною дружиною; перебування в ролі коханки.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. сумісництво, р. сумісництва, д. сумісництву, з. сумісництво, о. сумісництвом, м. сумісництві, к. сумісництво

Більше записів