сумісницький
[sumisnɪt͡sʲkɪj] Прикметник
Буква:С
Значення
-
Стосовний до сумісництва, пов’язаний з одночасним виконанням кількох посад або обов’язків.
-
Характерний для сумісника, властивий особі, яка працює за сумісництвом.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. сумісницький, р. сумісницького, д. сумісницькому, з. сумісницького, о. сумісницьким, м. сумісницькім