1. Особа, яка працює за сумісництвом, тобто виконує, крім основної, іншу регулярну оплачувану роботу в вільний від основної роботи час.
2. (заст.) Той, хто перебуває з кимось у сумісництві, співучасник у якійсь справі або діяльності.
сумісник
Буква
Приклади вживання
Error: no such table: sentences
Частина мови: іменник (однина) |