субстантивний

1. Який стосується іменника (субстантиву) або має його граматичні властивості; іменниковий.

2. У словотворенні: такий, що утворений від іменника або за зразком іменника.

3. У лексикології: такий, що позначає предмет, явище або особу як самостійну сутність (на противагу, наприклад, атрибутивному значенню).

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: прикментик () |