субітка

[subitkɑ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. (діал.) Те саме, що суботка — традиційна українська страва, яка готується з бобів, квасолі або сочевиці, зазвичай з додаванням сала, цибулі та спецій; страва для поминальних обрядів або свята.

  2. (заст.) День тижня субота.

  3. (заст., рел.) Вечірня служба в православ’ї та греко-католицизмі, що відбувається у п’ятницю ввечері напередодні суботи.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. субітка, р. субітки, д. субітці, з. субітку, о. субіткою, м. субітці, к. субітко

Більше записів