сочевиця

[sot͡ʃɛʋɪt͡sjɑ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Однорічна трав’яниста рослина родини бобових з пласкими округлими насінинами, що вирощується як зернобобова культура (Lens culinaris).

  2. Харчові зерна цієї рослини, які використовуються для приготування страв (каш, супів, пюре).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. сочевиця, р. сочевиці, д. сочевиці, з. сочевицю, о. сочевицею, м. сочевиці, к. сочевице

Походження слова (Етимологія)

Слово ‘сочевиця’ походить від праслов’янського *sočevica, утвореного від *sokъ (сік) за допомогою суфікса -ica. Назва пов’язана з тим, що насіння сочевиці має властивість вбирати багато води і розварюватися, утворюючи сік. Споріднені слова в інших слов’янських мовах: російське ‘чечевица’, польське ‘społeczny’ (але це інше значення), чеське ‘čočka’. В українській мові слово ‘сочевиця’ також використовується для позначення лінзи (оптичного скла), що пов’язано з формою насінини.
Споріднені слова:сік, сочити, чечевиця

Більше записів