Значення
-
(лінгв.) Фонетичний процес, при якому два сусідні звуки (зазвичай голосні) зливаються в один довший або один новий звук; результат такого процесу.
-
(істор., право) Набуття майна, одержання доходів, прибутку; стягання, збирання (наприклад, податків, мита).
-
(заст.) Дія за значенням дієслова «стягати» у різних значеннях: зтягування, збирання, концентрація чогось у одному місці або для однієї мети.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. стяжіння, р. стяжіння, д. стяжінню, з. стяжіння, о. стяжінням, м. стяжінні, к. стяжіння