стяжечка

[stjɑʒɛt͡ʃkɑ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Зменшувально-пестлива форма від слова “стяжка” — невелика стяжка, вузька смужка тканини, шкіри тощо для стягання або зав’язування чогось.

  2. Рідкісна назва вузької, витягнутої ділянки чого-небудь (наприклад, лісу, поля).

  3. У технічних та ремісничих контекстах — невеликий кріпильний елемент (хомут, скоба) для з’єднання або стягування деталей.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. стяжечка, р. стяжечки, д. стяжечці, з. стяжечку, о. стяжечкою, м. стяжечці, к. стяжечко

Більше записів