1. Технічний елемент у вигляді балки, тяжа або стрижня, призначений для сприйняття розтягуючих зусиль у конструкціях, що працюють на стиск, або для з’єднання окремих частин споруди з метою підвищення її жорсткості та міцності.
2. Горизонтальна або похила балка, що зв’язує крокви даху для запобігання їх роз’їзду під навантаженням; ригель.
3. Шар матеріалу (бетону, піскоцементу, асфальтобетону тощо), що укладається на основу для створення рівного, міцного та жорсткого покриття під підлогове облицювання або як завершальне покриття підлоги.
4. Пристрій або пристосування для стягування, стягання чогось (наприклад, ременів, тросів, деталей).
5. У медицині — хірургічна нитка або спеціальний матеріал, яким стягують краї рани або розрізу для їх зрощення.
6. У поліграфії та палітурній справі — операція з’єднання окремих аркушів або тетрадей у блок за допомогою нитки, дроту, клею або сполучної смужки.