стябло

1. (у ботаніці) Надземна вегетативна частина трав’янистих рослин, що несе листя, бруньки та квітки; стебло.

2. (у лісівництві, діал.) Стовбур дерева, особливо частина, вільна від сучків; колода.

3. (заст., діал.) Основа, опора, стовп; у переносному значенні — опора, підтримка (наприклад, у родині).

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: іменник (однина) |