стябло

[stjɑblo] Іменник

Буква:С

Значення

  1. (у ботаніці) Надземна вегетативна частина трав’янистих рослин, що несе листя, бруньки та квітки; стебло.

  2. (у лісівництві, діал.) Стовбур дерева, особливо частина, вільна від сучків; колода.

  3. (заст., діал.) Основа, опора, стовп; у переносному значенні — опора, підтримка (наприклад, у родині).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. стябло, р. стябло, д. стябло, з. стябло, о. стябло, м. стябло, к. стябло

Більше записів