стяблечко

[stjɑblɛt͡ʃko] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Зменшувально-пестливе від слова “стябло” — тоненький, ніжний стеблівний відросток рослини, особливо молодої.

  2. (у літературному вживанні) Поетичний образ, що символізує крихкість, тендітність або початок життя, часто вживається в ліриці для опису природи.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. стяблечко, р. стяблечка, д. стяблечку, з. стяблечко, о. стяблечком, м. стяблечку, к. стяблечко

Більше записів