стяг

[stjɑɦ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Велике прапор, переважно військовий, що використовується як символічний знак, символ чого-небудь (наприклад, держави, військового підрозділу, організації).

  2. У давнину — військовий прапор, бойове знамено, під яким збиралося військо для походу або бою.

  3. Застаріле або поетичне позначення прапора, знамени загалом.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. стяг, р. стяга, д. стягові, з. стяг, о. стягом, м. стягові, к. стягу

Походження слова (Етимологія)

Слово ‘стяг’ (прапор) походить від праслов’янського *stegъ, що означало ‘жердина, палиця’. Це пов’язано з давнім звичаєм прикріплювати полотнище до жердини. Існує дві основні теорії походження: згідно з однією, слово є запозиченням з германських мов (пор. давньоісландське stong ‘жердина’), за іншою — має слов’янське коріння і споріднене зі словами ‘стіг’ (копна сіна) та ‘стожар’ (жердина в копиці). У давньоруській мові ‘стягъ’ означало не лише прапор, а й військовий підрозділ, стрій.
Споріднені слова:стіг, стожар, штанга

Більше записів