1. (як дієприкметник) Такий, що стверджує, виражає певну позитивну думку, погляд або твердження; що носить характер ствердження, а не заперечення.
2. (як дієприслівник) Виконуючи дію, що виражається дієсловом “стверджувати“; кажучи щось із упевненістю, на підтвердження чогось.