стверджуючий
[stʋɛrdʒujut͡ʃɪj] Прикметник
Буква:С
Значення
-
(як дієприкметник) Такий, що стверджує, виражає певну позитивну думку, погляд або твердження; що носить характер ствердження, а не заперечення.
-
(як дієприслівник) Виконуючи дію, що виражається дієсловом “стверджувати“; кажучи щось із упевненістю, на підтвердження чогось.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. стверджуючий, р. стверджуючого, д. стверджуючому, з. стверджуючого, о. стверджуючим, м. стверджуючім