Значення
-
Категорично, з упевненістю висловлювати свою думку, позицію або твердження про щось як про правдиве, вірне або обґрунтоване.
-
Офіційно, документально закріплювати, надавати чинності, затверджувати (рішення, план, документ тощо).
-
(у філософії, логіці) Визначати як істинне, приймати якесь судження чи положення за достовірне.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я стверджую, ти стверджуєш, він стверджує, ми стверджуємо, ви стверджуєте, вони стверджують
Синоніми & Антоніми
Синоніми
Приклади з художньої літератури
-
Нічого не заперечую проти храму. Хоча з такою ж часткою істини можна стверджувати: “Література — це Лікарня Література — це Школа! Література — це Фабрика Література — це Вокзал! Література — це Пароплав! Це Бордель! Це Смітник! Це Нужник!”. Стверджувати про літературу можна будь-що. Вона стерпить. І храм стерпить і нужник.— Юрій Андрухович