Значення
- (Юриспруденція) –
Офіційно підтверджувати законність, суверенітет, незалежність держави або повноваження органу влади, правильність документа, факту тощо; визнавати де-юре.
- (Юриспруденція) –
Вважати когось, щось таким, що має певні якості, статус, приналежність; офіційно закріплювати такий статус.
- (Психологія) –
Усвідомлювати, усвідомлено приймати до відома існування чогось, факт чогось; розуміти і приймати реальність.
- (Релігія) –
Відкрито заявляти про свою приналежність до певних поглядів, віри, принципів; свідомо сповідувати щось.
- (Юриспруденція) –
Юридичний термін: під час судового розгляду — вважати встановленим певний факт або доказ без додаткового підтвердження.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я визнаю, ти визнаєш, він визнає, ми визнаємо, ви визнаєте, вони визнають