Значення
-
Дія за значенням дієслова стверджувати; вираз думки, погляду як істинного, правильного; заява про істинність чогось.
-
Положення, думка, твердження, яке висловлюється або приймається як істина, аксіома; постулат.
-
У логіці та математиці: висловлювання, яке може бути істинним або хибним; пропозиція, що потребує або допускає доказ.
-
Офіційне схвалення, надання чинності чомусь (наказ, рішення тощо); затвердження.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. ствердження, р. ствердження, д. ствердженню, з. ствердження, о. ствердженням, м. ствердженні, к. ствердження