1. Який має велику, виразну морду (про тварин).
2. Розм. Який має велике, повне, округле обличчя (про людину).
3. Розм., зневажл. Про людину, яка має непривабливе, грубе обличчя.
мордатий
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Служили у троян два брати, Із них був всякий Голіаф; Широкоплечий і мордатий, І по вівці цілком глитав. Один дражнився Битіасом, Із Кочубейським він Тарасом Коли б заввишки не рівнявсь; Другий же брат Пандаром звався І вищий од верстви здавався, Та в’ялий, мов верблюд, тинявсь.
— Самчук Улас, “Марія”
Частина мови: прикментик () |