стукотіти

1. Видавати серію стуків, глухих ударів, часто ритмічних; гуркотіти, лунати стуком.

2. (переносно) Швидко та голосно говорити, вимовляти слова відривисто, з сильним звуковим ефектом, нагадуючи стукіт.

3. (переносно) Їхати, рухатися зі стуком, гуркотом (про транспорт, віз тощо).

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: дієслово () |