стукотіння

1. Дію за значенням дієслова «стукотіти»; безперервний, частий стук, гуркіт, гуркотіння від ударів, падіння чогось або від роботи механізмів.

2. Гучний, різкий, часто ритмічний звук, що виникає від ударів твердих предметів один об один або об щось.

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: іменник (однина) |