стук

1. Короткий, різкий звук, що виникає від удару твердих предметів один об один або об щось тверде.

2. Звук, що супроводжує роботу механізму або удари чогось об перешкоду (наприклад, стук у двигуні, стук коліс).

3. Дія за значенням дієслова «стукати»; постукування як спосіб сигналізації або спілкування (наприклад, стук у двері).

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: іменник (однина) |