Значення
-
Короткий, різкий звук, що виникає від удару твердих предметів один об один або об щось тверде.
-
Звук, що супроводжує роботу механізму або удари чогось об перешкоду (наприклад, стук у двигуні, стук коліс).
-
Дія за значенням дієслова «стукати»; постукування як спосіб сигналізації або спілкування (наприклад, стук у двері).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. стук, р. стуку, д. стукові, з. стук, о. стуком, м. стукові, к. стуку