Значення
-
Зробити різкий, короткий звук від удару чогось твердого об щось; видати стук.
-
Ударити, вдарити когось або щось (часто зі звуком стуку).
-
Перен., розм. Швидко випити (алкогольний напій).
-
Перен., розм. Раптово, несподівано з’явитися, прийти кудись.
-
Перен., розм. Про раптове виникнення думки, ідеї (зазвичай у конструкції “стукнула думка”).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я стукну, ти стукнеш, він стукне, ми стукнемо, ви стукнете, вони стукнуть