Древослів

Словник Української Мови

стугонливий

[stuɦonlɪʋɪj] Прикметник

Буква:С

Значення

Який стугоніє, видає стугін (глухий, протяжний звук, схожий на стогін).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. стугонливий, р. стугонливого, д. стугонливому, з. стугонливого, о. стугонливим, м. стугонливім

Більше записів