Стугонливість — властивість за значенням прикметника “стугонливий“; здатність видавати стугон — глухий, однотонний, монотонний гул, гудіння або дзенькіт (наприклад, про дзвін, струни, комах).
стугонливість
Буква
Приклади вживання
Error: no such table: sentences
Частина мови: іменник (однина) |