Значення
-
Стугонливість — властивість за значенням прикметника “стугонливий“; здатність видавати стугон — глухий, однотонний, монотонний гул, гудіння або дзенькіт (наприклад, про дзвін, струни, комах).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. стугонливість, р. стугонливості, д. стугонливості, з. стугонливість, о. стугонливістю, м. стугонливості, к. стугонливосте