стугоніти [stuɦonitɪ] Дієслово Буква:С ЗначенняПравопис Значення Видавати низькі, глухі, ритмічні звуки, нагадуючи стукіт або гул (про серце, пульс, біль у голові тощо). Глухо та монотонно лунати, повторюватися (про звук, шум, крик). Розмовне. Сильно та нерідко бити, шмагати когось. Правопис та відмінювання Граматичні форми: я стугоню, ти стугониш, він стугонить, ми стугонимо, ви стугоните, вони стугонять ←стугонітися стугоніння→