стугоніти

[stuɦonitɪ] Дієслово

Буква:С

Значення

  1. Видавати низькі, глухі, ритмічні звуки, нагадуючи стукіт або гул (про серце, пульс, біль у голові тощо).

  2. Глухо та монотонно лунати, повторюватися (про звук, шум, крик).

  3. Розмовне. Сильно та нерідко бити, шмагати когось.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

я стугоню, ти стугониш, він стугонить, ми стугонимо, ви стугоните, вони стугонять

Більше записів