стугоніння

1. Глухий, приглушений звук, що виникає від удару по чомусь твердому або від падіння важкого предмета; гулкий стук, гуркіт.

2. Віддалений, приглушений гуркіт, гук (наприклад, грому, гарматних пострілів).

3. Переносно: внутрішнє відчуття болю, важкості, що супроводжується відчуттям ритмічних поштовхів або гулу (наприклад, стугоніння у скронях, стугоніння серця).

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: іменник (однина) |