Значення
-
В українській міфології — злий дух, привид, що, за повір’ями, з’являється у вигляді вихору або смерчу, виє та стогне, спричиняючи псування будівель і посуху.
-
У народній поетичній мові — сильний вітер, буря, вихор, що супроводжується характерним гулом, виттям.
-
Переносно — про голосний, сумний, стогнучий звук або крик (наприклад, вітру, сирени, звіра).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. стугон, р. стугону, д. стугонові, з. стугон, о. стугоном, м. стугоні, к. стугоне