стугон

1. В українській міфології — злий дух, привид, що, за повір’ями, з’являється у вигляді вихору або смерчу, виє та стогне, спричиняючи псування будівель і посуху.

2. У народній поетичній мові — сильний вітер, буря, вихор, що супроводжується характерним гулом, виттям.

3. Переносно — про голосний, сумний, стогнучий звук або крик (наприклад, вітру, сирени, звіра).

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: іменник (однина) |