стогнучий
[stoɦnut͡ʃɪj] Прикметник
Буква:С
Значення
-
(як дієприкметник) Такий, що видає стогін, супроводжується стогоном; жалібний, похмурий.
-
(переносне значення) Такий, що виражає страждання, скорботу, важкі переживання; болісний, тужливий.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. стогнучий, р. стогнучого, д. стогнучому, з. стогнучого, о. стогнучим, м. стогнучім