стукіт

1. Короткий, різкий звук, що виникає від удару чогось твердого об щось тверде або від падіння важкого предмета; стук.

2. Періодичні, ритмічні звуки, що виникають від повторюваних ударів (наприклад, стукіт колес поїзда, стукіт молотка).

3. Перен. Сильне, посилене біття серця, що відчувається як серія ударів.

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: іменник (однина) |