струночка

1. Зменшувально-пестлива форма до слова “струнка”: тонка, вузька смужка тканини, шкіри, паперу тощо, що використовується для обв’язування, прикрашання або як елемент одягу.

2. Рідкісне позначення дуже тонкої струни музичного інструмента або чогось, що її нагадує за формою та призначенням.

3. У переносному значенні — тонка, майже непомітна лінія, смужка, промінь (наприклад, струночка світла, струночка диму).

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: іменник (однина) |