струночка

[strunot͡ʃkɑ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Зменшувально-пестлива форма до слова “струнка”: тонка, вузька смужка тканини, шкіри, паперу тощо, що використовується для обв’язування, прикрашання або як елемент одягу.

  2. Рідкісне позначення дуже тонкої струни музичного інструмента або чогось, що її нагадує за формою та призначенням.

  3. У переносному значенні — тонка, майже непомітна лінія, смужка, промінь (наприклад, струночка світла, струночка диму).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. струночка, р. струночки, д. струночці, з. струночку, о. струночкою, м. струночці, к. струночко

Більше записів