Значення
-
Строфа — у віршованому творі: частина тексту, що складається з двох або більше рядків, об’єднаних певною ритмічною, римованою та інтонаційною будовою, яка зазвичай повторюється в межах твору.
-
Строфа — у музиці: частина пісні або вокального твору, що відповідає одному куплету з незмінною мелодією, але з новим текстом.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. строфа, р. строфи, д. строфі, з. строфу, о. строфою, м. строфі, к. строфо
Походження слова (Етимологія)
Строфа — це група рядків у вірші, об’єднаних римою та інтонаційно-синтаксичною будовою. Слово походить із західноєвропейських мов: через німецьку, французьку та англійську воно сягає латинського ‘stropha’, а те — від грецького ‘strophē’, що спочатку означало ‘поворот, обертання’, а також ‘танець і відповідна пісня хору в трагедії’. Це грецьке слово пов’язане з дієсловом ‘stréphō’ — ‘повертаю, кручу, звиваю’. Таким чином, первісне значення ‘поворот’ у хоровій ліриці перейшло на позначення віршованої строфи.