Значення
-
Віршована строфа, утворена двома або більше рядками, які мають однаковий або схожий звуковий закінчення (звукову відповідність), що повторюється в певному порядку; сам такий звуковий повтор у вірші.
-
У переносному значенні: про щось, що дуже схоже або повністю відповідає чомусь іншому; відповідність, аналогія.
-
Застаріла назва міста Рим в Італії.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. рим, р. рима, д. римові, з. рим, о. римом, м. римі, к. риме
Походження слова (Етимологія)
Слово ‘рима’ походить від праслов’янського кореня, пов’язаного з поняттям ‘текти’, ‘струменіти’. Воно споріднене з такими словами, як ‘ріка’, ‘ринути’, ‘ревіти’. У сучасній українській мові ‘рима’ означає ‘отвір, щілина’, але первісно, ймовірно, позначало потік або течію. Етимологічні джерела (Skok, Miklosich, Trautmann, Fraenkel, Pokorny) підтверджують цей зв’язок.