вірш

[ʋirʃ] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Література) –

    Невеликий ліричний твір у віршованій формі, написаний певним розміром і ритмом, часто з римою.

  2. (Література) –

    Окремий твір поезії, що становить композиційну цілісність; поезія взагалі, на відміну від прози.

  3. (Література) –

    Рядок у поетичному творі; одиниця ритмічного поділу віршованого тексту.

  4. (Література) –

    (у значенні множини) Збірка поетичних творів, поезії.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. вірш, р. вірша, д. віршеві, з. вірш, о. віршем, м. віршеві, к. віршу

Синоніми & Антоніми

Синоніми

Приклади з художньої літератури

  • Мій першийвірш написаний в окопі,
    на тій сипкій од вибухів стіні,
    коли згубило зорі в гороскопі
    моє дитинство, вбите на війні.
    Лилась пожежі вулканічна лава,
    стояли в сивих кратерах сади.
    І захлиналась наша переправа
    шаленим шквалом полум’я й води.
    Був білий світ не білий вже, а чорний.
    Вогненна ніч присвічувала дню.
    І той окопчик —
    як підводний човен
    у морі диму, жаху і вогню.
    Це вже було ні зайчиком, ні вовком —
    кривавий світ, обвуглена зоря!
    А я писала мало не осколком
    великі букви, щойно з букваря.
    Мені б ще гратись в піжмурки і в класи,
    в казки літать на крилах палітур.
    А я писала вірші про фугаси,
    а я вже смерть побачила впритул.
    О перший біль тих не дитячих вражень,
    який він слід на серці залиша!
    Як невимовне віршами не скажеш,
    чи не німою зробиться душа?!
    Душа в словах — як море в перископі,
    І спомин той — як відсвіт на чолі…
    Мій перший вірш написаний в окопі.
    Він друкувався просто на землі.
    — Ліна Костенко

Більше записів