Древослів

Словник Української Мови

стрійний

[strijnɪj] Іменник

Буква:С

Значення

(про людину, тіло) Такий, що має пропорційну, витончену, струнку статуру; стрункий.
(перен., про мову, стиль) Лаконічний, чіткий, логічно побудований; вивірений.
(заст., рідко) Такий, що знаходиться у строю, у ладі; злагоджений, організований.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. стрійний, р. стрійного, д. стрійному, з. стрійного, о. стрійним, м. стрійнім, к. стрійний

Більше записів