Значення
-
(у музиці) Тонка металева нитка у музичних інструментах, що видає звук при вібрації; струна.
-
(у поезії) Рядок у віршованому творі; рядок, строфа.
-
(перен., заст.) Щось тонке, подібне до струни; нитка, волосина.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. струнка, р. струнки, д. струнці, з. струнку, о. стрункою, м. струнці, к. струнко
Походження слова (Етимологія)
Слово «струнка» походить з румунської мови. Румунське слово «strungă» означає «проміжок між зубами» і пов’язане з іншим румунським словом «strungă» — «загін для доїння овець; отвір в огорожі». Таким чином, українське слово «струнка» успадкувало значення, пов’язані з вузьким отвором або щілиною.