Значення
-
Той, хто стріляє зі стрілецької зброї; стрілець.
-
Військовослужбовець стрілецьких (піхотних) частин у деяких арміях, зокрема в арміях Австро-Угорщини, Польщі, Чехословаччини у минулому.
-
Назва українських легіонерів у складі австро-угорської армії під час Першої світової війни, зокрема УСС (Українські січові стрільці).
-
Рід військ у сухопутних військах, що веде бойові дії в пішому порядку; піхота.
-
(у спорті) Стрілець, той, хто займається стрільбою зі спортивної вогнепальної зброї.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. стрілки, р. стрілок, д. стрілкам, з. стрілки, о. стрілками, м. стрілках, к. стрілки