Значення
-
Військовослужбовець, озброєний стрілецькою зброєю (гвинтівкою, автоматом, карабіном тощо); піхотинець.
-
Учасник українських національно-визвольних змагань ХХ століття, зокрема вояк Українських січових стрільців (УСС) або Стрілецької громади.
-
(заст.) Той, хто стріляє з лука; лучник.
-
(астр.) Шостий знак зодіаку, що символізується лучником; також людина, народжена під цим знаком (22 листопада – 21 грудня).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. стрілець, р. стрільця, д. стрільцеві, з. стрілець, о. стрільцем, м. стрільцеві, к. стрільцю