стрілецький

[strilɛt͡sʲkɪj] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Стосунковий до стрільців (вояків-піхотинців, озброєних вогнепальною зброєю), властивий їм або призначений для них.

  2. Стосунковий до українських військових формувань, що існували в різні історичні періоди та мали у своїй назві слово «Січові стрільці» або «Українські січові стрільці» (УСС), пов’язаний з ними.

  3. Стосунковий до учасників Стрілецького злагоду (Легіону Українських Січових Стрільців) — військового підрозділу австро-угорської армії під час Першої світової війни, що став основою Армії Української Народної Республіки.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. стрілецький, р. стрілецького, д. стрілецькому, з. стрілецького, о. стрілецьким, м. стрілецькім, к. стрілецький

Синоніми & Антоніми

Синоніми

Більше записів