1. Стосунковий до мисливства, полювання, пов’язаний з ними.
2. Призначений для мисливства, полювання.
3. Стосунковий до мисливця, мисливців, властивий їм.
Словник Української Мови
Буква
1. Стосунковий до мисливства, полювання, пов’язаний з ними.
2. Призначений для мисливства, полювання.
3. Стосунковий до мисливця, мисливців, властивий їм.
Приклад 1:
Мисливський ніж. Власне, піхви, а яких стирчало іржаве руків’я ножа.
— Багряний Іван. «Тигролови»
Приклад 2:
Нарештi подають потяг, i я лiзу в мисливський вагон. Нелi махає хвостом i дивиться на мене ласкавими очима.
— Хвильовий Микола. «Сині етюди».