Словник Української Мови
Буква
1. Полювання на диких звірів та птахів як вид діяльності, промислу чи спорту.
2. Сукупність знань, навичок та заходів, пов’язаних з організацією та веденням полювання; галузь господарства.
3. Застаріле значення: військова розвідка, стеження за противником.
Приклад 1:
Допоміжну роль у їхньому господарстві відігравали із давніх-давен мисливство та рибальство. Характерно, що в епоху Стародавнього Царства єгиптяни використовували в мисливстві не лише собак, а й приручених левів.
— Невідомий автор, “003 %91%92%8E%90 %9F %91%92%80%90%8E%84%80%82%8D%9C%8E%83%8E %91%95%8E%84%93 %8E.%8F. %8A%E0%A8%A6%A0%Ad %A2%E1%Ec%Aa%A8%A9 %8A%A8 %A2 %8B%A8%A1 %A4%Ec, 2002. 592 %E1. Isbn 966 06 0245 6”