стременний
[strɛmɛnnɪj] Прикметник
Буква:С
Значення
-
(анатом.) Кістка середнього вуха у вигляді стремена, що з’єднує ковадло з внутрішнім вухом; одна з трьох слухових кісточок.
-
(іст., військ.) Воїн, лицар, який тримав стремено сюзерену під час його сідання на коня; стременник.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. стременний, р. стременного, д. стременному, з. стременного, о. стременним, м. стременнім