тусклий
[tusklɪj] Прикметник
Буква:Т
Значення
-
Який має слабке, тьмяне світло; неяскравий, тьмяний.
-
Позбавлений блиску, глянцю; матовий, неблискучий.
-
Перен. Невиразний, неяскравий, блідий (про колір, тон, звук тощо).
-
Перен. Позбавлений виразності, інтелектуальної чи емоційної яскравості; невидатний, посередній.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. тусклий, р. тусклого, д. тусклому, з. тусклого, о. тусклим, м. тусклім
Походження слова (Етимологія)
Слово ‘тусклий’ походить від праслов’янського кореня *tusk-, що означає ‘темнота’. Воно споріднене з давньонижньонімецьким thiustri (‘смутний’), давньофризьким thiustere, давньоанглійським diestre, середньонідерландським duuster (усі з германського *þiustria), а також з вірменським t’ux (‘чорний, темний’). Спочатку слово означало ‘тьмяний, мутний, слабкий’, а також ‘смутний’.