стрекотливість

[strɛkotlɪʋistʲ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Властивість за значенням прикметника “стрекотливий“; здатність видавати стрекот, різкі, тріскучі, часто повторювані звуки.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. стрекотливість, р. стрекотливості, д. стрекотливості, з. стрекотливість, о. стрекотливістю, м. стрекотливості, к. стрекотливосте

Більше записів